Медична освіта

Агентство США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID) провело дослідження про неофіційні платежі на рівні надання стаціо­нарної медичної допомоги в розрізі 4 пріоритетних послуг Програми медичних гарантій, серед яких медична допомога при пологах, інфаркті міокарда, інсульті та неонатальна допомога. Про результати цього дослідження розповів Максим Дуда, старший радник з питань фінансування системи охорони здоров’я проєкту USAID, який повідомив, що дослідження проводилося за період з 1 липня 2019 р. по 31 березня 2020 р., тобто до початку старту ІІ етапу реформи фінансування на вторинному та третинному рівні. Метою дослідження було визначення рівня неформальних платежів до запровадження Програми медичних гарантій. Воно складалося з трьох компонентів:

1) визначення обсягу, типу та поширеності неформальних платежів, здійснених пацієнтами. Опитано 2048 пацієнтів;

2) визначення обсягу, типу та поширеності неформальних платежів, отриманих закладами охорони здоров’я. Опитано 250 діючих медичних працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я, та 5 фокус-груп медичних працівників, які залишили дану професію або перейшли працювати з комунальних закладів у приватні;

3) аналіз зв’язку між результатами компонентів 1–2 та фінансовими і програмними даними закладів охорони здоров’я (51).

Згідно з результатами дослідження серед опитаних пацієнтів до неформальних платежів негативно ставляться 74% чоловіків та 64% жінок. Також більш негативне ставлення до цього явища у осіб віком старше 55 років (77%), і чим менший дохід, тим більш негативне ставлення до неформальних платежів.

Стосовно ставлення медичного персоналу закладів охорони здоров’я до таких платежів, то 51% повідомили про негативне ставлення до нього у грошовій формі і 50% негативно ставляться до будь-яких інших форм таких неформальних платежів. За словами працівників закладів охорони здоров’я, в 94% випадків пацієнти самостійно пропонують неформальні платежі.

Дослідження показало, що кожен другий опитаний пацієнт здійснив неформальні платежі під час останніх 5 відвідувань закладу спеціалізованої медичної допомоги. У більшості випадків основними джерелами неформальних платежів ставали власні заощадження, але часто пацієнти зверталися до родичів, а іноді і до взяття кредитів.

Зокрема, 79% опитаних пацієнтів здійснювали неформальні платежі під час надання медичної допомоги у зв’язку з пологами. Середня сума цих платежів, за словами пацієнтів, становила 6283 грн. У випадку інсульту неформальні платежі здійснювали 72% опитаних пацієнтів, середня сума цих платежів становила 11 176 грн. При цьому 81% тих, хто сплачував ці платежі, — пацієнти зі щомісячним доходом 3–6 тис. грн на одного члена домогосподарства.

Таким чином, пацієнти з уразливих груп населення (за соціальним статусом та за станом здоров’я) сплачували вищі неформальні платежі і були змушені робити це частіше. При цьому такі платежі були значно вищими в разі перенаправлення пацієнтів з одного до іншого закладу спеціалізованої медичної допомоги порівняно з тими, кому відразу надавалася допомога в одному закладі.

М. Дуда повідомив, що оскільки дослідження проводилося до запровадження Програми медичних гарантій на вторинній та третинній ланці медицини, то USAID планує провести повторне дослідження через 2 роки і проаналізувати, як змінилася ситуація після її впровадження.

Інна Іваненко, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», голова Ради громадського контролю при НСЗУ, додала, що, на її думку, із впровадженням Програми медичних гарантій на цих ланках медицини особливо нічого не змінилося. Про це свідчить інформація, яку надають представники БФ «Пацієнти України» в регіонах, які повідомляють, що пацієнти й надалі продовжують сплачувати такі неформальні платежі.

На її переконання, ситуація залишилася без змін через те, що оплату за Програмою медичних гарантій заклади охорони здоров’я отримують за глобальною ставкою, а не за пролікований випадок, що стимулювало б заклади вести між собою конкурентну боротьбу за пацієнта. Адже чим більше пацієнтів зверталися б до закладу, тим більше фінансування воно отримувало б. Для вирішення цієї ситуації НСЗУ планує введення механізму оплати саме за пролікований випадок, починаючи з 1 квітня 2021 р.

Окрім цього, на думку доповідача, потрібно проводити інформаційну кампанію серед пацієнтів, роз’яснювати їм, за які послуги держава сплачує кошти. У майбутньому теж було б варто запровадити рейтингування пацієнтами закладів, щоб останні прагнули бути на високих позиціях у такому рейтингу, аби якомога більше пацієнтів до них зверталося.

І. Іваненко зауважила, що пацієнти теж готові здійснювати неформальні платежі для отримання можливості обрати конкретного лікаря, наприклад під час пологів. Тому, на її думку, можливо, варто було б МОЗ врегулювати це питання, дозволивши закладам охорони здоров’я затверджувати перелік їх платних послуг, які не входять у Програму медичних гарантій, що дозволило б пацієнтам прозоро сплачувати кошти за певні додаткові блага, які вони хочуть отримувати.