Медична освіта

Відповідно до Бюджетного кодексу України одним із принципів формування бюджету є принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Щороку під час формування показників Державного бюджету України видатки на охорону здоров’я, у тому числі на підвищення соціальних стандартів, передбачаються, виходячи з наявних фінансових ресурсів дохідної частини бюджету.

Так, у Державному бюджеті України на 2020 рік враховані видатки на зростання заробітної плати для працівників закладів охорони здоров’я, в тому числі збільшено на зазначену мету обсяг медичної субвенції, яка передбачена на І квартал 2020 року.

З 1 квітня 2020 року видатки для комунальних закладів охорони здоров’я будуть здійснюватися з державного бюджету через Національну службу здоров’я за програмою медичних гарантій.

При цьому видатки на програму медичних гарантій становлять                     72 млрд гривень.

Запровадження в повному обсязі програми медичних гарантій у наступному році спрямовано на можливість отримання комунальними закладами охорони здоров’я, надавачами медичних послуг, більших доходів за результатами їх діяльності, в залежності від кількості наданих медичних послуг. Це також дозволить підвищити рівень заробітної плати медичних працівників, які надають відповідні медичні послуги.

Щодо умов оплати праці працівників галузі охорони здоров‘я

Міністерство соціальної політики України (лист від 11.01.2020                      № 316/0/290-20) повідомляє наступне.

Щодо умов оплати праці працівників установ та організацій галузі охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету

Відповідно до статей 8, 13 Закону умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Розміри посадових окладів медичних працівників закладів охорони здоров’я, які мають статус бюджетних установ, визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі – ЄТС), яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298. Розподіл (диференціація) тарифних розрядів за ЄТС здійснюється на основі єдиних підходів і залежить від освітньо-кваліфікаційного рівня певної посади, складності, відповідальності виконуваної роботи.

На державному рівні підвищення розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери здійснюється відповідно до зростання розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду ЄТС, який з 01.01.2017 встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.

Підтримуючи позицію щодо необхідності забезпечення достойного рівня оплати праці працівників бюджетної сфери, у тому числі медичних працівників, зазначаємо, що реалізація пропозицій щодо підвищення розмірів тарифних розрядів або тарифних коефіцієнтів за тарифними розрядами ЄТС для працівників як всієї бюджетної сфери (близько 2,5 млн працівників), так і окремої галузі, потребуватиме значних додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Таким чином при опрацюванні комплексних підходів до вдосконалення умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери мають бути враховані фінансові можливості державного бюджету.

Водночас звертаємо увагу на те, що за діючими умовами оплати праці працівники бюджетних установ мають право на додаткові стимулюючі, заохочувальні та компенсаційні виплати, що становлять значну частину їхньої заробітної плати, зокрема, на премію, яка не обмежується максимальним розміром.

Виплата цих додаткових складових заробітної плати, які б дозволили забезпечити підвищення рівня заробітної плати, працівникам бюджетних установ та закладів залежить від рівня фінансування цих закладів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які їх утворили.

Щодо умов оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств галузі охорони здоров’я

Відповідно до частини другої статті 94 КЗпП розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 97 КЗпП та статтею 15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціально-економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства (частина сім статті 65 Господарського кодексу України).

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.).

Заклади охорони здоров’я у формі комунальних некомерційних підприємств можуть саме у колективному договорі за участі власника або уповноваженого ним органу і трудового колективу або уповноваженого ним органу визначати яка частина (відсоток або коефіцієнт) від капітаційної ставки/ ставки на пролікований випадок/ставки на медичну послугу/ставки за результатами виконання договорів про медичне обслуговування населення (з урахуванням суми фактично понесених підприємством витрат на послугу), отриманих від Національної служби здоров’я України, буде відраховуватися для оплати праці працівників закладу, які приймають участь у наданні конкретної послуги.

Якщо колективний договір не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Ураховуючи, що згідно зі статтею 4 Закону джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності, при визначенні умов і розмірів оплати праці працівників мають враховуватись фінансові можливості підприємств.

Щодо укладення Галузевої угоди в сфері охорони здоров’я

Листом від 08.11.2019 № 05-07/333 Професійна спілка працівників охорони здоров’я України звернулася до Міністерства з пропозицією відновлення колективних переговорів з укладання Галузевої угоди відновлення колективних переговорів з укладання Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України, Українською федерацією роботодавців охорони здоров’я та Спільним представницьким органом Всеукраїнських репрезентативних профспілок галузі охорони здоров’я (далі – Галузева угода) на новий строк.

Станом на сьогодні чинною є Галузева угода між Міністерством охорони здоров’я України та Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я України на 2007-2011 роки, зареєстрована Міністерством праці та соціальної політики України 6 серпня 2007 р.                   за № 58.

Наказом МОЗ України від 20.01.2016 № 25 «Про утворення робочої комісії з ведення колективних переговорів і укладання Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України, Українською федерацією роботодавців охорони здоров’я та Професійною спілкою працівників охорони здоров’я України», зокрема, утворено робочу комісію з ведення колективних переговорів та затверджено її персональний склад. Згідно з наявними матеріалами останнє засідання робочої комісії відбулося 22.03.2016.

         МОЗ України готове до відновлення колективних переговорів з укладання Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України, Українською федерацією роботодавців охорони здоров’я та Спільним представницьким органом Всеукраїнських  репрезентативних профспілок  галузі охорони здоров’я на новий строк.

З метою оновлення складу робочої комісії з ведення колективних переговорів та листом МОЗ від 10.01.2020 № 16-15/489/2-20           запропоновано провести робочу зустріч за участю заінтересованих сторін.